У квітні 2025 року український експорт товарів склав $3,4 млрд, що на -6,7% менше, ніж за аналогічний місяць 2024 року ($3,6 млрд). Попри цей спад, структура експорту демонструє зміни, зокрема зростання частки товарів із доданою вартістю.

Структурні зрушення: квітень укріплює тренди першого кварталу

Ключовою тенденцією першого кварталу стало зменшення частки аграрної та харчової продукції в українському експорті. Детальніше про те, як змінився український експорт у першому кварталі 2025 року читайте за посиланням.

Найбільша втрата частки 

• У квітні 2025 року аграрна та харчова продукція продовжує домінувати в експорті - вона займає 55,6% загального обсягу, або $1,86 млрд. Однак, порівняно з квітнем 2024 року, її частка знизилася на -5,2% (тоді вона становила 60,8%, або $2,19 млрд).

• Серед причин значне зниження експорту зернових культур на -46,7%, порівняно з аналогічним періодом минулого року, і склав $533,3 млн, а також експорт яблук впав на рекордні -91,6%, та склав $179 тис.

Водночас деякі товари навпаки - демонструють ріст, наприклад, в секції готових харчових продуктів.

Найбільше зростання частки

• Металургія у квітні 2025 року забезпечила 11,8% всього експорту, що на +2,9% більше, ніж роком раніше (8,9%). У грошовому вимірі обсяг склав $396,8 млн.

• Машинобудування також посилило позиції: його частка зросла з 8,1% у 2024 році, до 9,5% у 2025 році (+1,4%), а експорт становив $319,9 млн.

Обидві галузі демонструють системне відновлення.

Драйвери зростання квітня 2025

Готові харчові продукти 

• У квітні 2025 року експорт готових харчових продуктів склав $319,3 млн, що на -7,2% менше, ніж за аналогічний період 2024 року ( $344 млн). Водночас частка цієї категорії в загальному експорті зросла з 15,7% до 17,1%, що свідчить про підвищення ваги оброблених харчових продуктів у структурі експорту.

• Справжнім проривом стали шоколад +37,6% ( $21,2 млн), солодке печиво +46,2% ( $7,5 млн), оброблені фрукти/горіхи зросли у 5,9 разів ( $6,1 млн) та вершкове масло у 4,9 разів ( $12 млн).  З іншого боку спостерігається спад у вині на -46% ( $488 тис) та меду на -57,7% ( $7,3 млн).

Одяг та взуття 

• У квітні 2025 року експорт одягу та взуття склав $55,1 млн, що на +7,3% більше, ніж у квітні минулого року. Частка цієї категорії в загальному експорті зросла з 1,4% до 1,6%, тобто на +0,2%. Хоча обсяги залишаються незначними, динаміка свідчить про поступове посилення позицій сектора.

• Найбільше зростання зафіксовано в трикотажному одязі, а саме: на +35%, особливо в експорті дитячого одягу (+128%, $1,3 млн), футболок (+74%, $2,1 млн) та чоловічих сорочок (+89,2%, $1,1 млн). Також зріс експорт текстильного одягу загалом на +10,2%. 

Меблі

• Експорт меблів досяг $84,1 млн у квітні 2025 року, що на +10,5% перевищує показник аналогічного місяця попереднього року. Частка в загальному експорті також збільшилася з 2,1% до 2,5%, демонструючи поступове, але стабільне зміцнення сектора.

• Основними драйверами зростання стали дерев’яні меблі для спальні (+33%, $5,7 млн), кухонні меблі (+23,2%, $2,1 млн), а також матраци й постільна білизна (+21,3%, $4,9 млн). 

Така динаміка в ключових нішах може свідчити як про стабільність каналів збуту, так і про попит на українську продукцію

Промислові лідери квітня

Машинобудування

• Зростання експорту машинобудування на +9,5%, до $319,9 млн у квітні 2025 року, призвело до збільшення частки цієї категорії в загальному експорті до 9,5% (з 8,1% у 2024 році). Зокрема, попит на українську продукцію в машинобудуванні підтверджується стрімким зростанням експорту вагонів для перевезень вантажів, який зріс у 6,8 разів, досягнувши $9,1 млн.

Металургія 

• Частка металургії в загальному експорті зросла до 11,8%, порівняно з 8,9% у квітні 2024 року. Загальний обсяг експорту цієї категорії досяг $369,8 млн, що на +23,9% більше, ніж рік тому. Основними драйверами виступили феросплави - зростання у 10,5 разів, до $13,1 млн, вироби з чорних металів (+19%, $92,4 млн) та алюміній і продукція з нього (+26,6%, $13,3 млн).

Інші

• Варто відзначити, що експорт фармацевтичної продукції зріс на +16,8%, досягнувши $32,7 млн, а також спостерігається зростання експорту будівельних матеріалів на +13,2%, що склало $30,3 млн.

Географія експорту 

• Як і торік, український експорт охопив 162 країни. Водночас відбулися локальні зміни: не спостерігалося експортних постачань до 14 країн (зокрема Барбадосу, Ефіопії, М’янмі), а нові постачання відбулися до 14 інших, серед яких Багамські острови, Гаїті, Чад і Ямайка.

• Найбільше зростання обсягів експорту зафіксовано до Іраку (у 5 разів, $73,2 млн), Великої Британії (у 2,3 рази, $74,9 млн) та Ємену (у 9,7 разів, $8 млн).

• Трійка найбільших напрямків експорту залишається незмінною – Польща (12,8%, $428,6 млн, +13% до попереднього року), Туреччина (9,4%, $314,9 млн, +47,6%) і Німеччина (5,2%, $174,2 млн), яка, всупереч загальному тренду, втратила позиції: -16,5%, порівняно з квітнем 2024 року.

За актуальною статистикою експорту та імпорту української продукції ви можете слідкувати за допомогою дашборду від Офісу з розвитку підприємництва та експорту.

Джерело

У Києві презентували нове дослідження про перспективи українського експортера в Японії.

Київ, 25 квітня 2025 року — Торгово-промислова палата України спільно з Програмою розвитку ООН в Україні представили нове дослідження «Аналіз ринку Японії для визначення перспективних секторів української економіки, продукція яких має експортний потенціал, з урахуванням регуляторного та конкурентного середовища Японії».

Документ покликаний допомогти українським компаніям оцінити шанси виходу на японський ринок — один із найбільш вимогливих у світі.

Дослідження охоплює аналіз економічної ситуації в Японії, ключові тренди імпорту товарів і послуг, специфіку споживчих вподобань, конкурентне середовище, регуляторні бар’єри, а також пропонує конкретні рекомендації щодо виходу на ринок.

Серед перспективних напрямів для українського експорту автори виділяють:

• Аграрну продукцію та харчові товари, зокрема зернові, мед, олії, перероблені овочі та фрукти, м’ясо й молочну продукцію, кондитерські вироби;
• Натуральну косметику та продукти догляду;
• Промислові товари, такі як деревина, біопаливо, феросплави, руди;
• Послуги у сфері IT, 3D-візуалізації, креативних індустрій, освіти.

Згідно з дослідженням, Японія — це не лише третя економіка світу, а й країна з високим рівнем залежності від імпорту.

Японський ринок характеризується складними вимогами до якості, маркування та логістики, повільним ухваленням рішень і високою конкуренцією з боку партнерів по вільній торгівлі.

«Україна має що запропонувати Японії — від соняшникової олії до SaaS-рішень. Але для успішного виходу на цей ринок потрібні адаптація, стратегія, партнерство і готовність до довгострокової роботи», — зазначають автори дослідження.

Детальніше з дослідженням можна ознайомитися -  «Перспективні сектори України для експорту до Японії»

Джерело

2 травня Міністерство економіки України та Асоціація «Українсько-Корейська Ділова рада» (УКДР) уклали меморандум щодо координації  співпраці між Україною та Республікою Корея. В урочистому підписанні взяли участь Перший заступник міністра економіки Олексій Соболев та Голова правління Асоціації УКДР Роман Григоришин. 

Меморандум передбачає максимальне сприяння економічному розвитку та зміцненню відносин між Україною та Республікою Корея. Йдеться про формування сприятливого клімату для залучення інвесторів, налагодження прямих контактів між бізнесами, урядовими установами та науковими організаціями країн, створення єдиної платформи для координації співпраці між Україною та Республікою Корея.

«Підписання сьогоднішнього меморандуму – важливий етап для координації нашої співпраці з Республікою Корея за принципом «єдиного вікна». Ми хочемо сформувати довгострокову інституційну співпрацю через УКДР, максимально розвивати її, а також інтегрувати у стратегічні державні ініціативи корейський приватний сектор. Міжурядове партнерство між Україною та Республікою Корея дозволяє залучати кредитні кошти корейського Фонду економічного розвитку та співробітництва (EDCF) в економіку України. Торік ми підписали рамкову п’ятирічну угоду на 2,1 млрд дол на проєкти з відновлення України, яка дала старт практичній реалізації наших домовленостей. Але також дуже зацікавлені, аби наше співробітництво розширювалася, тож сьогодні робимо важливий крок в цьому напрямку», — наголосив Перший заступник Міністра економіки України Олексій Соболев. 

Сторони домовилися про такі сфери співробітництва:

• сприяння залученню інвестицій у ключові галузі економіки, зокрема промисловість, інфраструктуру, аграрний та енергетичний сектори;
• підтримка корейських компаній у виході на ринок України і українських на ринок Республіки Корея;
• впровадження інноваційних технологій у виробництво та управління;
• розвиток спільних проєктів у стратегічно важливих галузях та сферах цифровізації, штучного інтелекту, зеленої енергетики;
• підтримка збільшення обсягів двосторонньої торгівлі через полегшення доступу до ринків обох країн;
• забезпечення логістичної підтримки та створення умов для експорту та імпорту товарів;
• підтримка спільних дослідницьких проєктів і наукових конференцій;
• підтримка спільних проєктів малого та середнього підприємництва з фокусом на інноваційні підходи та сталий розвиток;
• організація бізнес-форумів і ділових зустрічей для розширення мережевих контактів.

Найближчим часом Міністерство економіки України спільно з Українсько-Корейською Діловою радою має зібрати повний перелік проєктів, які можуть бути реалізовані у співпраці між країнами, як у співпраці з EDCF, так і поза нею, зокрема в приватному секторі. Сторони домовилися спільно контролювати реалізацію кожної ініціативи. Планується також створення дашборду з найбільш перспективними проєктами та розробка дорожньої карти за ключовими напрямами взаємодії.

Джерело

29 квітня Уряд схвалив законопроєкт щодо ратифікації Угоди про Всеосяжне економічне партнерство  між Урядом України та Урядом Об’єднаних Арабських Еміратів (ОАЕ). Сьогоднішнє рішення — черговий етап для виконання Україною внутрішньодержавних процедур щодо набрання чинності цієї Угоди. Наступний крок – направлення законопроєкту на ратифікацію Верховною Радою України.

Угода передбачає встановлення режиму вільної торгівлі між Україною та ОАЕ шляхом лібералізації доступу до ринків товарів та послуг для обох країн.  Для українських товарів забезпечено повну лібералізацію доступу до ринку ОАЕ.

«Угода про Всеосяжне економічне партнерство  між Урядом України та Урядом ОАЕ покращує  можливості для українського бізнесу на глобальному ринку,  оскільки ОАЕ є важливим економічним, торговельним та фінансовим хабом на Близькому Сході. Реалізація Угоди, яка охоплює фактичну всю товарну номенклатуру двосторонньої торгівлі, сприятиме зростанню виробництва та експорту української продукції завдяки  зменшенню тарифних бар’єрів у торгівлі між двома країнами. Сподіваємось на підтримку депутатів щодо схвалення цього законопроєкту», — зазначила Перша віце-прем’єр-міністерка України – Міністерка економіки України Юлія Свириденко.

Очікується зростання українського експорту у ключових секторах: металургія, харчова промисловість, зокрема борошномельне виробництво та виробництво олії. Також прогнозується зростання експорту металів та рослинної олії.

Крім того, ОАЕ зняли для України обмеження на частку іноземного капіталу у 49%, що дозволить підприємцям реєструвати компанії з іноземним капіталом до 70%, а в окремих секторах — поступово до 100% (зокрема у сфері комерційних послуг, будівництва, освіти, охорони здоров’я та бухгалтерського обліку). Водночас у вільних економічних зонах українські компанії зможуть володіти бізнесом на 100%, що є важливим кроком для розвитку українського бізнесу в цьому регіоні.

Угода відкриває нові можливості для цифрової торгівлі: скасовано мита на цифрову та електронну передачу даних, включаючи електронний контент. Закріплено зобов’язання щодо цифрових платежів, захисту персональних даних і створення прозорих правил для бізнесу, що розвиває цифрову економіку та транскордонну торгівлю.

Ця Угода не застосовується до територій, які є невід’ємною частиною території України, але залишаються під іноземною окупацією до відновлення Україною повного та ефективного контролю над ними.

Надалі законопроєкт буде направлено на ратифікацію Верховною Радою України. 

Угода набирає чинності через 60 днів після дати отримання останньої письмової дипломатичної ноти, якою сторони повідомляють одна одну про виконання внутрішньодержавних процедур, необхідних для набрання чинності Угодою.

Джерело

Україна відіграє важливу роль у забезпеченні продовольчої безпеки в світі незважаючи на всі труднощі війни. Про це повідомляє Комітет ВРУ з питань аграрної та земельної політики.

Комітет, з посиланням на звіт Європейського Союзу щодо торгівлі сільськогосподарською продукцією у 2024 році, повідомив, що за підсумками 2024 року Україна збільшила експорт сільськогосподарської продукції до ЄС на 11%.

Європейський Союз протягом 2024 року продовжував імпортувати сільськогосподарську продовольчу продукцію від різноманітних торгових партнерів, серед яких головними джерелами були: 

• Бразилія, 

• Велика Британія й 

• Україна. 

Імпорт збільшився з Кот-д’Івуару, України й Нігерії, а знизився з росії та Австралії.

За даними зі звіту, Україна була третім джерелом імпорту агропродовольчої продукції до ЄС у 2024 році – 8% від загальної вартості імпорту ЄС. Аграрний імпорт з України до ЄС зріс на 11%, якщо порівняти з 2023 роком і сягнув 13 мільярдів євро. Це пов’язано із збільшенням долі в імпорті двох ключових товарів: рослинних олій, а також олійних та білкових зернових культур.

Як зазначено, імпорт українських зернових до ЄС скоротився на 12% у вартісному обсязі через зниження цін, але його обсяг зріс на 6%, порівняно з попереднім роком.

Загальний обсяг європейського аграрного імпорту у 2024 році сягнув рекордного показника – 171,8 млрд євро. За показниками споживання європейського аграрного експорту Україна посідає 13 позицію, з показником 3,634 млрд євро, що складає близько 2% від загального аграрного експорту Європейського Союзу.

Весь звіт можна прочитати за посиланням.

Джерело